відвикнути


відвикнути

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • відвикнути — див. відвикати …   Український тлумачний словник

  • відвикнути — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • відвиклий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до відвикнути …   Український тлумачний словник

  • відзвичаювати — юю, юєш, недок., відзвича/їти, а/ю, а/їш, док., перех. Змушувати кого небудь відвикнути від чогось …   Український тлумачний словник

  • здичавіти — ію, ієш, док. 1) Стати диким, неприрученим (про тварин). || Стати некультивованим (про рослини). || Стати запущеним, порости бур яном (про сад, поле і т. ін.). 2) перен. Відвикнути від людей, товариства, стати нелюдимим …   Український тлумачний словник

  • роздичавіти — ію, ієш, док., розм., рідко. Відвикнути від людей …   Український тлумачний словник

  • відвикати — відвикнути (утрачати звичку робити що н., бувати десь тощо), відзвичаюватися, відзвичаїтися, відучуватися, відучитися …   Словник синонімів української мови


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.